МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН

МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН

Квітка. Андроцей. Гінецей. Суцвіття. їх біологічна роль. Частини квітки, їх розміщення на квітколожі та морфологічна різноманітність. Симетрія квітки. Принципи побудови діаграм та складання формул квітки. Теорії походження квітки: стробілярна та сучасні корективи до неї, псевдантова, теломна. Сучасні погляди на морфологічну природу квітки та її частин. Оцвітина, її будова, розвиток і біологічне значення. Проста та подвійна оцвітина. Андроцей. Розміщення тичинок у квітці, різ­номанітність їх будови, гомологія із мікроспорофілами. Розвиток та будова пиляку. Мікроспорогенез. Розвиток мікроспор та чоловічих заростків. Морфологічна різноманітність пилкових зерен. Гінецей. Плодолистки як гомологи мегаспорофілів. Будова маточки. Стилодії та стовпчики. Типи гінецею. Апокарпія. Синкарпія, паракарпія, лізікарпія та зв'язки між МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН ними. Утворення зав'язі, положення у квітці та біологічне значення. Розміщення та будова насінних зачатки як гомологів мегаспорангіїв. Їх відміна від насінних зачатків голонасінних рослин. Типи плацентації. Мегаспорогенез, розвиток та будова жіночого заростку - зародкового мішка.

Плоди. їх склад та морфолого-екологічна класифікація.Розвиток плоду. Морфологічна різноманітність плодів та принципи їх класифікації. Плоди апокарпні та ценокарпні. Оплодень, його будова та біологічне значення. Пристосування плодів та насіння до розповсюдження.

Визначення пагону. Функціональні особливості складаючих його органів: стебла та листка. Загальна морфологія пагону. Вузли, міжвузлля, ауксібласти та брахібласти, галуження. Верхівкові, пазушні та придаткові бруньки, їх значення та особливості розміщення МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН. Сплячі бруньки, їх роль у житті рослин. Будова бруньки як зачатка пагону. Особливості стебла як осьового органу рослин. Підземні органи: кореневища, бульби, бульбоцибулини, цибулини, їх господарське значення. Надземні видозміни: бульби, вусики, вуса, колючки, кладодії, філокладії - їх функції та будова. Листок. Виникнення та еволюція листа. Закладання та розвиток листових зачатків. Верхівковий та інтеркалярний рост листків. Філоїди. Ваї папоротей. Складові частини типового листка покритонасіннєвої рослини: основа листа, черешок, прилистки, пластинка. Їх функції. Розтруб та піхва. Морфологічна будова листової пластинки. Листки прості та складні, цілісні та розчленовані. Гетерофілія. Анізофілія. Видозміни листків: вусики, колючки, філодії, лусочки. Листки комахоїдних рослин.

Будова проростків одно - та МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН дводольних рослин. Корінь, його основні функції. Розвиток головного та бічних коренів у насіннєвих рослин. Типи кореневих систем. Функції чохлика. Значення та структурні особливості зон кореню. Видозміни коренів у зв'язку з додатковими функціями. Симбіоз із грибами та азотфіксуючими бактеріями. Типи мікоризи. Кореневі шишки, коренеплоди, їх морфологічна природа та будова.

Цикли розвитку рослин та їх особливості (на прикладі папороті, моху, сосни). Статеве відтворювання. Статевий процес та його основні (ізогамія, гетерогамія, оогамія) та спеціалізовані (кон'югація, соматогамія, зигогамія) типи. Життєві цикли рослин: гаплонтний, диплонтний, ізоморфний, гетероморфний. Два типи гетероморфних життєвих циклів: з переважанням спорофіту та з переважанням гаметофіту. Цикли розвитку водоростей, мохів, плаунів, хвощів МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН, папоротей, голонасінних рослин.



СИСТЕМАТИКА І МОРФОЛОГІЯ НИЖЧИХ РОСЛИН

Відділ гриби (Mycota). Клас базидіоміцети, підклас холобазидіоміцети (пор. афілофоральні, агарикальні, гр. пор. гастероміцети). Підклас гетеробазидіоміцети (пор. аурикулярієві, тремелові). Підклас телеобазидіоміцети (пор. сажкові).

Будова міцелію, плодових тіл, цикли розвитку, значення в природі і житті людини. Відділ гриби (Mycota). Клас базидіоміцети, підклас телеобазидіоміцети (пор. іржасті). Клас дейтероміцети.

Основні групи рослин. Водорості. Загальні риси, різноманітність та особливості поширення водоростей. Відділ Зелені водорості. Особливості будови, процесів життєдіяльності та поширення (на прикладі хламідомонади, хлорели, вольвокса, спірогіри та улотрикса). Відділ Діатомові водорості. Особливості будови, процесів життєдіяльності та поширення. Роль діатомових водоростей в утворенні осадових порід та як "керівних МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН копалин". Відділи Бурі та Червоні водорості. Особливості будови, процесів життєдіяльності та поширення. Роль водоростей у природі та житті людини.

Відділ лишайники (Lichenophyta). Подвійна природа слані. Будова міцелію, плодових тіл, цикли розвитку, різноманіття агрегацій конідієносців, типи конідій, генетична рекомбінація дейтероміцетів, морфологія і анатомія слані лишайників. Значення в природі і житті людини.

Рівні організації та типи морфологічної диференціації водоростей. Способи розмноження водоростей. Середовище мешкання, походження, родинні зв’язки. Особливості будови клітин прокаріотів.

Відділ Cyanophyta. Евкаріотичні водорості. Симбіотичне походження клітин. Cryptophyta, Raphidophyta, Dinophyta, Chrysophyta, Haptophyta.

Відділи Xanthophyta, Eustigmatophyta, Dyctyochophyta, Bacillariophyta Phaeophyta, Haptophyta, Rhodophyta.

Пігменти, запасні речовини, морфологія клітин і панциря, цикли МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН розвитку, систематика, значення в природі та житті людини.

Відділи Chlorophyta, Streptophyta, Glaucocystophyta, Chlorarachniophyta та Euglenophyta.

Пігменти, запасні речовини, особливості будови слані, цикли розвитку, систематика. Класи вольвоксові (пор. вольвоксові, поліблефаридові), протококові (пор. Хлорококові), улотриксові (пор. улотриксові, ульвові, едогонієві), сифонові (пор. сифонові, ацетабулярієві, сифонокладієві), стрептофіти (пор. мезотенієві, десмідієві, зігнемові), харові (пор. харові). Клас евгленові (пор. евгленові). Будова слані і органів розмноження. Значення в природі і житті людини.

Пігменти, запасні речовини, будова тіла, розмноження, розповсюдження, значення в природі та житті людини. Нижчі рослини у складі водних і наземних екосистем. їх значення.

Вплив екологічних факторів на морфологію та фізіологію водоростей.

СИСТЕМАТИКА МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН ВИЩИХ РОСЛИН

Класи Дводольні та Однодольні. їх характерні риси та філогенетичні зв'язки. Обсяг відділу. Розповсюдження покритонасінних та їх роль у біосфері. Предки покритонасінних. Різні групи вищих та нижчих рослин як гадані предки покритонасінних. Походження покритонасінних. Час їх виникнення в історії Землі, умови, що сприяли їх появі й визначили розквіт та панування у сучасній флорі. Клас Дводольні (Magnoliopsida). Загальна характеристика, основні напрямки еволюції. Відношення до однодольних. Розподіл на підкласи. Поняття про когорту. Клас Однодольні (Liliopsida). Загальна характеристика, походження, анатомічні особливості, найважливіші напрямки еволюції.

Загальна морфолого-анатомічна характеристика та походження голонасінних. Особливості будови стробілів. Синангіальна гіпотеза походження насінного зачатка. Нуцелус як мегаспорангій. Мікроспорангії МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН. Мікро- та мегаспорогенез і розвиток гаметофітів. Пилкові зерна та запилення. Завершення розвитку чоловічого гаметофіту у пилковій камері насінного зачатка; утворення пилкової трубки. Чоловічі гамети - сперматозоїди та спермії. Запліднення. Розвиток і будова насінини.

Відділ Мохоподібні (Bryophyta).Можливі предки мохоподібних. Загальна морфолого-анатомічна характеристика. Розподіл мохоподібних на класи. Екологія та розповсюдження мохоподібних.

Відділи Псилотоподібні (Psilotophyta), Хвощоподібні (Equisetophyta), Папоротеподібні (Polypodiophyta). Загальна характеристика псілота (Psilotum) та тмезиптера (Tmesipterus), риси примітивності у будові їх спорофіта та гаметофіта, що свідчать про давнє походження псилотовидних.

Відділ Хвощоподібні (Equisetophyta). Загальна характеристика. Розподіл на класи.

ФІЗІОЛОГІЯ РОСЛИН

Клітина як елементарна структура багатоклітинного організму зеленої рослини.. Будова рослинної клітини МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН, ознаки, що відрізняють її від бактеріальної i тваринної. Структурні компоненти рослинних клітин. Поняття про протопласт та цитоплазму. Фізико-хімічні властивості цитоплазми та їх зв'язок із фізіологічним станом рослини.

Структура i хімічний склад клітинноі оболонки. Плазмодесми. Міжклітинні зв’язки. Симпласт. Апопласт. Основні структурно-функціональні системи клітини. Мембранний принцип організації внутрішньоклітинних структур. Властивості і роль мембран в клітині. Функціональне значення плазмалеми клітини. Тонопласт. Пластиди. Типи пластид в рослинному організмі. Їх будова та функції в рослинному організмі. Функціональне значення мітохондрій, хлоропластів.

Процес дихання, його роль й особливості в рослинному організмі.

Газообмін та перетворения СО2 в процесі фотосинтезу. Шляхи фіксації та МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН відновлення СО2 в рослинних организмах: С3-, С4-, МОКТ (метаболізм оксикислот за типом товстянкових) типи фотосинтезу. Природа первинного акцептора СО2, ферменту карбоксилювання та первинних продуктів фотосинтезу у рослин С3-, С4- та МОКТ типів фотосинтезу. Фотодихання.

Дихання як центральний ланцюг обміну речовин клітини. Загальна характеристика бродіння та дихання. Ферменти, які каталізують окисно-відновні перетворення дихального субстрату: дегідрогенази, оксидази, оксигенази.

Основні шляхи окислення дихального субстрату. Локалізація процесів дихання в клітині. Гліколіз. Механізм субстратного фосфорилювання. Процес окисного декарбоксилювання пирувату. Цикл Кребса (цикл трикарбонових кислот, цикл лимонної кислоти). Пентозофосфатне окиснення глюкози (гексозомонофосфатний шлях окиснення, апотомічний шлях). Біологічне значення апотомічного і дихотомічного перетворень глюкози. Гліоксилатний МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН шунт. Глюконеогенез. Енергетична ефективність окремих етапів дихання.

Окисне фосфорилювання. Компоненти електронтранспортного ланцюга дихання і їх локалізація в мембрані крист мітохондрій. Хеміосмотична теорія енергетичного спряження Мітчела. Механізми регуляції дихання у рослин (на субстратному і ферментативному рівні в мітохондрії, клітині та організмі). Вплив зовнішніх умов на інтенсивність дихання рослин. Дихальний коефіцієнт. Інтенсивність дихання. Методи визначення інтенсивності дихання.

Рослинна клітина як осмотична система. Плазмоліз. Тургор.

Значення води в житті рослинного організму. Структура та фізичні властивості води. Водообмін клітини. Клітина як осмотична система. Дифузія та осмос. Осмотичний тиск. Термодинамічні показники стану води у клітині. Водний потенціал. Стан клітини в гіпер-, гіпо-, та ізотонічних розчинах МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН. Поняття про плазмоліз, тургор.

Кореневе живлення як важливий фактор регулювання фізіологічних процесів, продуктивності i якості врожаю. Класифікація мінеральних елементів. Загальна характеристика органогенів (С, N, O, H), макро- і мікроелементів. Фізіологічне значення фосфору, сірки, калію, кальцію, магнію, заліза, мікроелементів. Їx наявність у важливих органічних сполуках та участь у регуляції метаболічних шляхів рослини. Значення метаболізму азоту у рослині.

Ґрунт – середовище кореневого живлення рослин. Роль мікоризи i бактеріоризи в живленні рослин. Засолення ґрунту і методи боротьби із ним. Фізіологічні основи застосування добрив. Діагностика потреб рослин в мікро- i макроелементах. Вторинне використання (реутилізація) елементів.

Фізіологія азотного живлення рослин. Роль нітрифікуючих бактерій в метаболізмі азоту МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН. Ґрунтові бактерії та їх роль в кругообігу азоту у природі. Засвоєння вільного азоту атмосфери. Структура і роль нітрогенази у азотфіксації.

Світлова і темнова фази фотосинтезу. Поглинання світла пігментами та його перетворення. Збуджені стани хлорофілу. Електронтранспортний ланцюг в тилакоїдній мебрані. Циклічний і нециклічний транспорт електронів. Природа утворення НАДФН на тилакоїдній мембрані. Сучасні уявлення про механізм виділення кисню в npoцeci фотосинтезу. Фотосинтетичне фосфорилювання.

Екологія фотосинтезу. Фотосинтез та біопродуктивність. Шляхи регуляції інтенсивності фотосинтезу для збільшення врожаю рослин. Бактеріальний фотосинтез.

Структура i хімічний склад фотосинтетичного апарату.Фотосинтез як унікальна функція рослинного організму. Будова фотосинтетичного апарату різних фототрофних організмів. Хлоропласти. Структура тилакоїдів МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН. Реакційний центр, фотосинтетична одиниця, світлозбиральний комплекс, фотосистеми І та ІІ, їх склад та функції. Класифікація пігментів фотосинтетичного апарату. Хімічна будова, оптичні та хімічні властивості фотосинтетичних пігментів (хлорофіли, каротиноїди, фікобіліни). Бактеріородопсин.

Механізм пересування води по рослині. Верхній та нижній кінцевий двигун. Надходження води в рослину. Роль кореневої системи в поглинанні води рослиною. Механізми транспорту води в корінь. Шляхи дальнього транспортування води в рослині. Кореневий тиск i його природа. Транспірація та її фізіологічне значення. Фізична природа транспірації. Продихова транспірація та її регуляція рослиною. Інтенсивність та продуктивність транспірації. Водний режим рослин різних екологічних груп.Пристосування різних груп ксерофітів проти непродуктивного випаровування води МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН.

Гуморальна регуляція морфофізіологічних процесів у рослин (ДГК, ауксин, гібереліни, етилен, цитокініни на ріст і розвиток рослин). Фiтогуморальна регуляція росту та морфогенезу рослин. Фітогормони: ауксини, гібереліни, цитокініни, абсцизіни та етилен. Характеристика хімічної природи та біосинтезу фітогормонів. Взаємодія фітогормонів в онтогенезі рослин. Використання їх в практиці сільського господарства.

Стійкість рослин до несприятливих абіотичних чинників (висока та низка температура, водний дефіцит, засолення, загазованність). Фізіологічні основи стійкості рослин до екстремальних умов. Стрес та гомеостаз рослинного організму. Стійкість рослин до певних чинників середовища. Холодо- і морозостійкість. Солестійкість рослин. Стійкість окремих груп рослин до надмipнoгo вмісту солей в ґрунтах. Газостійкість та радіостійкість.

БІОХІМІЯ

Нуклеїнові кислоти і механізми біосинтезу білків МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН. Історичні досягнення молекулярної біології. Вивчення біосинтезу протеїнів на субклітинних структурах. Структура нуклеїнових кислот. Складові хімічні компоненти нуклеїнових кислот. Будова мононуклеотидів і способи їх зв’язку в полінуклеотидному ланцюгу. Первинна структура нуклеїнових кислот. Вторинна структура ДНК та її біологічна будова, значення. Феномен затравки. Вторинна структура тРНК, рРНК, іРНК. Кодування біосинтезу білків.

Структура і класифікація вітамінів. Структура вітамінів. Класифікація вітамінів. Авітамінози, гіповітамінози, гіпервітамінози. Водорозчинні та жиророзчинні вітаміни.

Участь вітамінів у процесах обміну речовин. Тіамін, його коферменти, роль у ферментативних процесах. Рібофлавін, його кофементи, роль у ферментативних процесах. Пантотенова кислота і Ко-А. Пірідоксин та його коферменти. Ліпоєва кислота МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН. Аскорбінова кислота. Нікотинова кислота, її амід, НМН, НАД та НАДФ. Роль вітаміну А в ініціації лізосомальних процесів. Вітамін Д. Рахітізм. Біологічно-активні форми вітаміну Д. Вітамін Е як сполука з протекторною дією. Вітамін К, його біологічна роль. Міжвітамінні взаємовідносини.

Метаболізм вуглеводів. Ензиматичний гліколіз. Внутрішньоклітинне окислення глюкози. Гліколіз, глікогеноліз, бродіння. Аеробне окислення глюкози. ЦТК. Пряме окислення глюкози. Пентозофосфатний цикл. Регуляція обміну вуглеводів в організмі. Ключові ферменти обміну вуглеводів.

Структура та біологічна специфічність протеїнів. Амінокислотний склад протеїнів. Спосіб зв’язку амінокислот в білках. Первинна структура протеїнів та їх біологічна специфічність.

Вторинна структура протеїнів. Будова протеїнових спіралей. Методи дослідження вторинної структури протеїнів. Третинна МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН структура протеїнів, їх конформації. Методи дослідження третинної структури протеїнів. Денатурація та ренатурація протеїнів. Значення третинної структури. Четвертинна структура білків, їх біологічна активність. Четвертинна структура ферментів, мультиензимних комплексів та білку ВТМ.

Сучасні уявлення про біологічне окислення. Біологічні мембрани та їх функції. Сучасні уявлення про структуру та функції мітохондрій. Хеміосмотична гіпотеза Мітчела-Скулачова. Електрохімічний потенціал. Окислювальне фосфорилювання. Субстратне фосфорилювання.

Ферменти та їх розподіл в органелах клітини. Класифікація ферментів. Суть явища каталізу. Регуляція ферментів. Типи регуляції. Аллостеричні центри. Поняття про мультиензимні комплекси. Метаболони. Загальні уявлення про кінетику ферментативних реакцій.

Специфічність і активний центр ферментів. Розподіл ферментів в клітинах. Методи виділення субклітинних органел МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН. Ферменти ядер, рибосом, ретикулума, мітохондрій, мікросом, цитоплазми та плазматичних мембран.

Ліпіди, їх перетворення в організмі. Будова, властивості, біологічна роль. Гідроліз ліпідів ліпазами. Механізм всмоктування. Ресинтез ліпідів. Внутрішньоклітинні перетворення ліпідів. Обмін речовин як єдина система процесів

Гормони. Поняття про гормони. Класифікація. Механізми дії. Основні гормони організма людини.

БІОФІЗИКА

Електричний струм в електролітах. Закони електролізу. Електрична поляризація. Види поляризації. Електрокінетичні явища. Електрофорез. Мембранна поляризація. Електроємність живої тканини. Проходження постійного струму через живі тканини. Дія постійного струму на організм тварин. Електропровідність тканини. Поняття реобаза і хронаксія. Формула Вейса. Гальванізація як метод лікування слабким постійним струмом. Проходження змінного струму через живі тканини. Еквівалентні схеми МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН біологічних об'єктів. Опір живих тканин змінному струму. Дисперсія електропровідності. Дія змінного струму на організм тварини. Методи дослідження біооб'єктів струмом: реографія, реоенціфалографія, реопульманографія. Біофізика ураження електрикою.

Пристосування першого закону термодинаміки до живих систем. Докази відповідності першого закону термодинаміки живим системам. Дані прямої та непрямої калориметрії. Енергетичний баланс людини. Роботи Пашутіна, Рубнера, Етуотера. Закон Гесса. Ентальпія як функція стану систем.

Ферментативна кінетика та методи її визначення. Струмові методи (методи зупиненого та безперервного потоку), релаксаційні методи, методи ізотопної рівноваги. Рівняння Міхаеліса-Ментен. Константа Міхаеліса та її фізичний смисл. Практичні методи визначення Кm і Vmax ферментативних реакцій. Лінеаризація рівняння Міхаеліса-Ментен. Графік Лайнуівера-Берка МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН (подвійних зворотних координат). Докази утворення фермент-субстратних комплексів.

Закон Фіка. Енергетичний профіль та енергетичний бар'єр реакції. Енергія активації та її фізичний смисл. Залежність швидкості реакції від температури. Рівняння та діаграма Арреніуса. Практичні засоби визначення Еакт. Температурний коефіцієнт Вант-Гоффа., його числові значення для фізичних, хімічних і біологічних процесів. Механізм ферментативного каталізу та зниження Еакт.

Ентропія, її фізичний смисл. Приклади розрахунку ентропії. Математичні вирази другого закону термодинаміки. Статистичний характер другого закону термодинаміки. Рівняння Больцмана. Уяви про термодинамічну ймовірність стану систем. Приклади розрахунків термодинамічної ймовірності (W). Одиниці вимірювання ентропії. Термодинамічні потенціали Гіббса та Гельмгольца. Пристосування другого закону термодинаміки до МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН живих систем. Використання ентропії та термодинамічних потенціалів для визначення спрямованості процесів та переходів систем з одного стану в інший.

Транспорт речовин через мембрани. Активний транспорт. Фізичні параметри каналів і пор у мембранах. Гіпотеза заряджених каналів. Будова іонних каналів. Воротні токи в біомембранах. Іонофори.

Основні закони фотобіології. Біолюмінесценція. Функції і значення люцеферінів. Хемолюмінісценція. Характеристика фотохімічних процесів. Флюоресценція. Фосфоресценція.

Типи пасивного транспорту крізь біологічні мембрани. Осмос. Фільтрація. Дифузія та її різновиди. Види транспорту. Пасивний транспорт. Фізичні складові пасивного транспорту. Дифузія. Полегшена дифузія. Осмос. Фільтрація.

Біофізика мембран. Рідинно-кристалічна структура ліпідів. Методи дослідження мембран. Будова біомембран. Моделі будови (моделі "сандвіча", слоїсто-секційні, міцелярні МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН, мозаїчні, рідинно-мозаїчні). Хімічний склад біомембран. Асиметрія мембранних компонентів. Основні фізико-хімічні властивості біомембран. Рухомість ліпідів та білків. Методи дослідження мембран і отримання штучних мембран. Властивості штучних мембран.

РАДІОБІОЛОГІЯ.

Збудження та іонізація. Потенціал іонізації. Типи іонізуючих випромінювань. Електромагнітні випромінювання. Рентгенівські промені. Гамма-випромінювання. Синхротронне випромінювання. Корпускулярні випромінювання. Бета-випромінювання. Альфа-промені. Швидкі ядра хімічних елементів. Мезони. Пі-мезони. К-мезони. Мюони (мю-мезони). Нейтрони. Оже-електрони. Пристрої для генерації іонізуючого випромінювання. Радіоактивний розпад. Типи радіоактивного розпаду. Альфа-розпад. Позитронний та електронний бета-розпад. К-захоплення. Енергетичні діаграми радіоактивного розпаду.

Взаємодія іонізуючого випромінювання з речовиною. Фотоелектричний ефект. Ефект Комптона МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН. Народження пар і анігіляція. Позитроній. Пружне і непружне розсіяння заряджених часток. Радіаційні втрати енергії заряджених частинок. Пробіг частинок у речовині. Крива Брегга. Пік Брегга. Механізми взаємодії нейторонів із речовиною. Трек і його структура.

Характеристика електромагнітних випромінювань. Види електромагнітних випромінювань (рентгенівське, гамма випромінювання). Джерела випромінювань, ЛПЕ випромінювань, трек і його структура.

Взаємодія іонізуючого випромінювання з молекулами клітини. Радіоліз Н2О, зміни в біомолекулах ДНК, РНК, білків, ліпідів, вуглеводів під дією іонізуючого випромінювання. Репарація біомолекул.

Взаємодія іонізуючого випромінювання з молекулами води, продукти радіолізу води. Взаємодія іонізуючого випромінювання з молекулами нуклеїнових кислот, розривів ефірних, глікозидних, водневих та інших зв’язків. Формування одноцепочних МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН та двуцепочних розривів ДНК.

Взаємодія іонізуючого випромінювання з молекулами АК і білків,порушення структури функції білків. Взаємодія іонізуючого випромінювання з молекулами ліпідів окиснення ліпідів (ПОЛ). Взаємодія іонізуючого випромінювання з молекулами вуглеводів – порушення структури і функції вуглеводів. Роль кисню в пошкодженні макромолекул під впливом іонізуючого випромінювання.

Типи радіаційної загибелі клітин. Проліферативна загибель клітин. Інтерфазна загибель клітин. Радіостійкість та виживання клітин. Поняття клітинних популяцій. Критичні тканини. Кінетика клітинних популяцій. Клітинний цикл. Радіочутливість клітин у різні фази мітотичного циклу. Гетерогенність клітинних популяцій, їх радіостійкість та механізми ре популяційного відновлення після опромінення. Кінетика клітинних популяцій у системі кровотворення.

Імовірний характер радіобіологічних ефектів. Детерміністичні МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН та стохастичні радіобіологічні ефекти. Порогові та безпорогові ефекти опромінення. Загальна схема формування відповіді тваринного організму на опромінення. Радіаційні синдроми у ссавців. Кістково-мозговий синдром. Гастроінтестінальний синдром. Синдром центральної нервової системи. Синдроми гострого опромінення у ссавців. Системна відповідь організму на опромінення. Вплив іонізуючих випромінювань на плід людини і тварин. Пізні ефекти опромінення. Біологічні фактори модифікації реакцій ссавців на опромінення. Вплив опромінення на регенерацію у тварин. Дія іонізуючих випромінювань на імунну систему тварин і людини. Радіаційний канцерогенез у людини.

Поняття модифікації променевого ураження. Природа модифікувальних факторів. Радіопротекторні ефекти та їх механізм. Радіосенсибілізація. Радіоміметичні ефекти. Модифікація променевого ураження деякими факторами фізичної МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН природи.

МІКРОБІОЛОГІЯ

Положення мікроорганізмів у системі живої природи. Світ мікроорганізмів, загальні ознаки та різноманіття. Схема 5 царств за Віттекером. Еукарії, археї, бактерії. Сучасні напрямки систематики прокаріотів. Проблеми систематики бактерій. Молекулярно-біологічні і генетичні методи систематики. Походження і еволюція мікроорганізмів.

Принципи класифікації бактерій. Філогенетичні та штучні класифікації. Номенклатура. Правила біологічної номенклатури. Таксони. Ієрархія таксонів. Визначення поняття вид, штам, клон.

Загальна характеристика і відмінності будови клітин прокаріотних і еукаріотних мікроорганізмів. Клітинна стінка бактерій. Муреїн, його будова. Будова клітинної стінки грампозитивних та грамнегативних бактерій. Протопласти та сферопласти, їх отримання. L-форми та мікоплазми. Джгутики. Їх розташування, функції та тонка структура. Рухливість. Рух бактеріальної клітини МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН. Хемотаксис, фототаксис, магнітотаксис.

Диференціація і морфогенез у мікроорганізмів. Екзо- і ендоспори. Будова ендоспор. Спороутворення. Ознаки спор, їх витривалість. Будова спори. Резистентність ендоспор. Бактерії, що утворюють ендоспори. Інші форми покою: цисти і міксоспори.

Закономірності росту бактеріальної популяції. Поверхневе та глибинне культивування. Періодичне та безперервне культивування. Крива росту періодичної культури, особливості окремих фаз. Швидкість росту та час генерації. Диауксія. Неперервна культура. Хемостат і турбідостат. Методи визначення числа і біомаси бактерій.

Мікроорганізми і фактори зовнішнього середовища. Вплив фізичних і хімічних факторів на ріст і поширення мікроорганізмів. Ріст мікроорганізмів залежно від температури, концентрації розчинених солей, рН середовища, кисню. Методи стерилізації та консервації.

Типи живлення МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН прокаріотів за джерелами енергії, вуглецю, донорами водню (електронів). Консервація енергії. АТФ і інші високо енергетичні сполуки. Процеси синтезу АТФ. Електронтранспортні системи і їх склад. Особливості електрон-транспортних систем різних мікроорганізмів. Потреби мікроорганізмів у поживних речовинах (макро- і мікроелементи, фактори росту). Типи живильних середовищ.

Типи бродіння. Спиртове бродіння. Форми бродіння за Нейбергом. Утворення етанолу дріжджами. Відношення дріжджів до кисню. Утворення етанолу бактеріями. Молочнокисле бродіння. Характеристика молочнокислих бактерій. Гомо-та гетероферментативне молочнокисле бродіння. Застосування дріжджів і молочнокислих бактерій у харчовій біотехнології.

Анаеробне дихання. Денітрифікація. Асиміляційна та дисиміляційна нітратредукція. Значення денітрифікуючих бактерій в природі.

Відновлення сульфату до сірководню. Асиміляційна та дисиміляційна сульфатредукція. Сульфатредукуючі МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН бактерії та їх значення в природі.

Утворення метану при відновленні карбонату. Метанутворювальні бактерії та їх практичне використання.

Окиснення неорганічних сполук. Хемолітотрофія. Хемолітотрофні бактерії. Нітрифікація. Нітрифікуючі бактерії. Відновлення НАД шляхом зворотнього транспорту електронів. Окиснення відновлених сполук сірки. Тіонові та сіркобактерії. Хемолітотрофи як основа безсвітлових екосистем. Окиснення двовалентного заліза. Біотехнологія вилужування металів з руд.

Найважливіші шляхи асиміляції молекулярного азоту. Азотфіксуючі мікроорганізми. Взаємовідносини бульбочкових бактерій і бобових рослин. Фіксація молекулярного азоту симбіотичними і вільно існуючими азотфіксуючими бактеріями. Біохімія і генетика азотфіксації. Використання азотфіксуючих бактерій в сільськогосподарській біотехнології.

Передача ознак і рекомбінаційна мінливість у прокаріот. Механізми генетичної рекомбінації. Способи передачі МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН генетичної інформації у бактерій. Кон’югація, Трансдукція. Трансформація. Плазміди. Типи плазмід, їх біологічне значення. Будова плазмід. Класифікація за фенотипічною ознакою (F-плазміди, Col-плазміди, R-плазміди).

Характеристика мікробіоти прісних і морських водойм. Закономірності розповсюдження мікроорганізмів у водоймах. Мікроорганізми як фактор забруднення навколишнього середовища. Санітарно-показові мікроорганізми. Мікробіологічні показники якості природного середовища та методи їх визначення. Забруднення водойм. Хімічне та мікробіологічне забруднення. Санітарно-мікробіологічні показники та мікроорганізми-індикатори санітарного стану води.

Типи взаємодії мікроорганізмів з іншими організмами. Симбіотичні взаємовідносини між мікроорганізмами та іншими організмами. Функції симбіозу. Приклади. Антагонізм. Антибіотики. Класифікація антибіотиків. Продуценти, механізми дії антибіотиків, спектр дії. Механізми резистентності мікроорганізмів до МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН антибіотиків.

Нормальна мікробіота людини. Характеристика нормальної мікробіоти тіла людини та її роль. Основні представники шлунково-кишкового тракту, ротової порожнини, урогенітальних органів, шкіри, дихальних шляхів. Дисбактеріози. Пробіотики.

Патогенні мікроорганізми. Фактори патогенності: адгезія та колонізація, інвазивність, токсигенність, стійкість до дії захисних сил макроорганізму. Механізми інвазії. Екзо- і ендотоксини мікроорганізмів. Механізми резистентності до захисних сил макроорганізму. Правила санітарії і гігієни.

Характеристика бактерій - збудників венеричних захворювань. Характеристика бактерій - збудників кишкових інфекцій та їх діагностика. Характеристика бактерій - збудників інфекцій верхніх дихальних шляхів та їх діагностика. Характеристика збудників трансмісивних інфекцій та їх діагностика. Характеристика збудників інфекційних захворювань зовнішніх покривів.

Вірусологія

Класифікація вірусів. Класифікація за типами МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН організму хазяїна (віруси бактерій, грибів, рослин та тварин). Класифікація за ознаками патогенезу та типам уражень організму людини. Особливо небезпечні вірусні інфекції. Принципи біологічної класифікації. Номенклатура вірусів.

Біологічна характеристика віроїдів та пріонів. Структурна та функціональна характеристика віроїдів. Загальні риси структури та хімічного складу вірусів. Характерні для вірусів ознаки живих організмів та неорганічних структур. Характеристика віроїдних захворювань рослин та людини. Склад та структура нуклеїнових кислот віроїдів. Реплікація віроїдів.

Пріони. Історія відкриття. Характеристика основних клінічних та патоморфоло-гічних ознак захворювань: скрейпи, губчаста енцефалопатія, Куру, захворювання Крейцфельда-Якоба. Біологічні та фізико-хімічні властивості пріонів. Походження (механізми виникнення) та механізми передачі інфекційних пріон-протеїдів. Методи знешкодження МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН пріонів. Лабораторні та клінічна діагностика пріонових інфекцій.

Морфологія та генетика вірусів. Структурна та хімічна організація вірусів. Основні риси відмінності про- та еукаріотів від вірусів. Структура геномів. Будова оболонок (капсидів) вірусів та клітинних організмів. Порівняльна характеристика функцій ферментів вірусів та клітин. Загальна характеристика геномів вірусів, про- та еукаріотних організмів. Типи симетрії вірусних оболонок. Віруси з спіральною (паличковидною) оболонкою, ікосаедричні (кубічні) віруси, віруси з змішаною структурою капсидів. Суперкапсидні оболонки та механізми їх утворення.

Вірусні геноми. Варіанти структури та нуклеотидного складу геномів вірусів. Метилування вірусних ДНК як засіб запобігання пошкодженню клітинними нуклеазами. Одно- та дволанцюгові геноми; геноми цільні та фрагментовані МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН. Розподіл фрагментів вірусів по окремих капсидах. Віруси-сателіти. Форми запису та зчитування генетичної інформації у вірусів з одно- та дволанцюговими, "+" та "-" - геномами, цільними та фрагментованими. Регуляція експресії геномів вірусів. Гени-трансактиватори. Організація геномів на прикладі геномів вірусів гепатиту А, грипу, вірусів імунодефіциту людини (ВІЛ) та вірусів герпесу.

Вірусні білки. Вірусні білки структурні та неструктурні. Функції вірусних білків (стабілізуюча, захисна, рецепторна, ферментативна). Склад білків капсидів та суперкапсидних оболонок. Механізми утворення та роль глікопротеїдів вірусів. Білки вірусів, пов’язані з нуклеїновими кислотами. Їх роль у збереженні конформації та значення при транскрипції нуклеїнових кислот вірусів. Хімічний склад та структурна організація білків як МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН фактор протидії протеазам клітини-господаря. Ферментативна антигенна та рецепторна активність білків вірусів. Ліпіди поліаміни та іони металів у складі вірусів.

Фактори, що визначають популяційну структуру вірусів Фенотипічні прояви мутацій у вірусів. Джерела формування та поповнення генофонду вірусних популяцій: Мутації, рекомбінації, включення у вірусний геном генетичного матеріалу клітини - господаря, потік генів. Механізми мутаційної мінливості вірусів під впливом фізичних та хімічних факторів, помилок у роботі вірусних полімераз. Роль систем клітинної репарації у мутаційній мінливості вірусів. Характер генетичних взаємодій між вірусами Кооперативні взаємодії, фенотипове змішування та фенотипове маскування. Інтерференція вірусів: гомологічна та гетерологічна. Горизонтальний “потік генів” як фактор еволюції вірусів.

Стійкість вірусів поза клітиною. Фактори МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН, що забезпечують стійкість вірусів (особливі риси структури та хімічного складу вірусних білків та нуклеїнових кислот) Засоби стерилізації вірусвміщуючих матеріалів. Правила роботи з вірус-вміщуючими матеріалами та живими вірусами. Робота з лабораторними тваринами та клітинними культурами.

Обеззараження вірусвміщуючих матеріалів та середовищ Вплив, умови та механізми дії ультрафіолетового опромінення. Хімічні стерилізуючи засоби, g-опромінення. Стерилізація автоклавуванням та сухожарова стерилізація. Методи промислового та побутового обеззараження питної води.

Репродукція вірусів. Загальні закономірності розмноження вірусів. Типи взаємодії вірусів та клітин: інтеграційний та продуктивний типи. Явище лізогенії. Специфічна та загальна трансдукція. Механізми трансдукції. Явище трансдукції як основа генно-інженерних технологій. Фагова конверсія.

Етапи взаємодії вірусу МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН та клітини. Адсорбція. Механізми та етапи. Роль фізичних та біологічних факторів у адсорбції. Структура клітинних рецепторів. Структура та роль вірусних рецепторів. Проникнення вірусів у клітину. Механізми ендоцитарного піноцитозу, проникнення вірусу шляхом злиття мембран, активне проникнення вірусної нуклеїнової кислоти (на моделі Т-фагів кишкової палички), роль клітинних плазмодесм у транспорті вірусних часток.

Механізми проникнення вірусів у клітини рослинних організмів. Роздягання вірусів. Участь у роздяганні вірусів вірус-кодованих протеаз та протеаз клітини-господаря. Синтез клітиною вірус-специфічних молекул. Протеоліз вірусних поліпротеїдів. Механізми регуляції клітинних синтезів за участю вірусів. Регуляція транскрипції. Транскрипція геномів РНК- та ДНК-вміщуючих вірусів. Білки-трансактиватори. Регуляція МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН трансляції. Модифікації вірус-кодованих білків (гликозилювання, ацетилювання, фосфорилювання, протеоліз та ін.). Формування зрілих вірусних часток та вихід вірусу з клітин. Лімітуючі фактори у зборці вірусів. Механізми складання вірусів та одягання суперкапсидної оболонки.

Загальні особливості вірусних інфекцій. Взаємодія вірусів з чутливими клітинами.Видова специфічність взаємодії вірусів з чутливими клітинами. Будова рецепторів вірусних часток та клітин про- та еукаріотів. Швидкість вірусної репродукції. Типи вірусних інфекцій. Кількість вірусних часток у потомстві. Вірулентність заражаючого вірусу, що частіше за все визначається взаємодією його генів; цитопатична активність вірусу (здатність вірусу викликати ураження в чутливих до нього клітинах); реакція клітини на інфекцію; реакція організму на МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН зміни клітин і тканин, викликані інфекцією. Інкубаційний період. Гостра та інапарантна інфекція. Латентні, хронічні та повільні інфекції.

Шляхи проникнення вірусу до організмів тварин, рослин та мікроорганізмів. Повітряно-краплинний, аліментарний, або фекально-оральний, парентеральний, статевий, через шкіру і кон'юнктиву, трансмісивний, вертикальний шляхи проникнення вірусу в рослинні організми та організми комах. Відношення комах до вірусів. Шляхи проникнення вірусів до бактерій. Вірусні засоби боротьби з комахами-шкідниками сільськогосподарських культур.

Лабораторна діагностика вірусних захворювань. Виділення вірусів. Фізико-хімічні методи діагностики. Вірусологічні методи. Молекулярно-гібридологічні методи. Серологічні методи досліджень. Виділення вірусів з питної та стічної води, ґрунту, поверхні предметів побуту, харчових продуктів МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН організмів тварин, рослин та бактерій. Оптична та електронна мікроскопія. Люмінесцентна мікроскопія. Форми цитопатичної дії вірусів. Зараження та утримання лабораторних тварин. Клінічна дія вірусів на тварин. Методи органної, тканинної та клітинної культур. Первинні та перещеплювані клітинні культури. Цитопатична дія вірусів. Гібридизація ДНК-ДНК, ДНК-РНК, РНК-РНК. Полімеразна ланцюгова реакція у діагностиці вірусних хвороб. Імуноферментний аналіз, реакція нейтралізації, реакція зв'язування комплементу, реакція пасивної гемаглютинації, реакція гальмування гемаглютинації та ін. Імунофлюоресцентний метод.

Вплив вірусної інфекції на клітини. Цитолітичний (цитоцидний) - руйнуючий ефект Трансформуючий ефект. Персистентна інфекція. Індуктивна дія вірусу. Синтез інтерферонів. Класифікація та механізми дії інтерферонів. Особливості противірусного імунітету та молекулярні основи раціональної МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН терапії вірусних інфекцій.

Неспецифічний та специфічний імунітет. Роль шкіри, слизової оболонки, слини, сльозної рідини підвищення температури тіла у противірусному імунітеті. Фактори гуморального та клітинного імунітету.

Противірусні вакцини та сироватки. Типи противірусних вакцин. Рекомбінантні та синтетичні вакцини. Механізми захисту вірусів від дії імунних факторів. Маскування вірусів. Пригнічення клітинних синтезів. Зараження вірусом імунних клітин. Зміна структури білків вірусної оболонки. Засоби лікування вірусних хвороб. Мішень у реплікативному циклі вірусу. Препарати, які блокують клітинні рецептори, транскрипцію та трансляцію. Основні напрямки неспецифічної противірусної терапії. Опортуністичні інфекції та методи боротьби з ними.

Характеристика деяких вірусів людини. Походження і еволюція вірусів. Гіпотези регресивної та паралельної МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН еволюції. Можливості абіогенного синтезу складних органічних сполук. Автокаталітичний синтез нуклеїнових кислот. Поліфілетичні шляхи виникнення вірусів. Фактори еволюції вірусів на сучасному етапі. Характеристика деяких вірусів людини (ентеровірусів, збудників вірусних гепатитів, вірусів грипу, парагрипу, герпесу) . Віруси поліомієліту та гепатиту А. Резистентність в умовах навколишнього середовища. Морфологія та генетика вірусів. Епідеміологія та молекулярні механізми патогенезу. Методи лабораторної діагностики. Противірусна профілактика.

Збудники вірусних гастроентеритів. Систематичне положення. Структура та хімічний склад.

Родина вірусів герпесу. ВПГ 1, ВПГ 2, ЦМВ, вірус Епштейна-Бар. Систематичне положення. Структура та хімічний склад. Епідеміологія. Механізми патогенезу. Методи лабораторної діагностики. Методи лікування та профілактики. Систематичне положення збудників вірусних гепатитів. Шляхи передачі. Антигенна структура вірусів МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН гепатитів A, B, C, D, E, F, G, TT. Характеристика вірусних геномів та механізми транскрипції та трансляції у вірусів гепатитів A, B, C, D.

Антигенна мінливість вірусів гепатиту С. Загальні механізми вірусного патогенезу. Клінічні ознаки вірусних гепатитів. Гострі та хронічні форми гепатитів. Методи лабораторної діагностики та засоби неспецифічної і специфічної профілактики. Характеристика деяких вірусів людини (вірусу натуральної віспи онкогенних вірусів, арбовірусів). Морфологія, хімічний склад та фізико-хімічні властивостівірусу натуральної віспи. Стійкість у навколишньому середовищі. Шляхи передачі. Клініка захворювання та молекулярні механізми патогенезу збудника віспи.

Характеристика противіспової вакцини.Онкогенні віруси. Теорія вірусного канцерогенезу. РНК та ДНК-вміщуючі онкогенні МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН віруси людини. Вірус кліщового енцефаліту. Віруси Конго-Кримської геморагічної пропасниці та геморагічної пропасниці з нирковим синдромом. Збудники повільних інфекцій І та II групи. Вірус кору - збудника підгострого склерозуючого паненцефаліту людини, лентивіруси, паповавіруси. Вірус Вілюйського енцефаліту. ВІЛ.

Імунологія

Конституційний, природний, адаптивний імунітет. Природні бар’єри на шляху інфекцій: шкіряні та слизові покриви, секрети, природна мікрофлора Багатофакторність неспецифічної резистентності. Роль високоспецифічного адаптивного імунітету в еволюції тваринного світу, імунна пам’ять.

Структурно-функціональна організація імунної системи. Клітини імунної системи. Первинні (тимус, кістковий мозок) та вторинні (лімфатичні вузли, селезінка) лімфоїдні органи: структурна організація і основні функції. Лімфатична система організму, її роль у функціонуванні імунних механізмів захисту МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН і контролі антигенного гомеостазу. Будова лімфатичних судин та особливості циркуляції лімфи. Асоційована зі слизовими дифузна лімфоїдна тканина. Лімфоїдна система травного тракту : Пейєрові бляшки, бурса Фабріциуса у птахів, апендикс, мигдалики. Функції первинних і вторинних лімфоїдних органів. Етапи дозрівання та функціонування клітин імунної системи.

Лімфоїдні клітини. Т- і В- лімфоцити, їх субпопуляції. Етапи антигеннезалежного диференцюювання В-клітин. Субпопуляції В-лімфоцитів, їх маркери, функції. Онтогенез Т-лімфоцитів. Субпопуляції Т-лімфоцитів: ідентифікація, властивості, маркери, функції. Розселення Т- і В- лімфоцитів в периферійних лімфоїдних органах, Т- і В- клітинні домени.

Вроджений імунітет. Запалення як прояв місцевої реакції природного імунітету.Фагоцитоз як головний МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН засіб елімінації антигену. Роль системи комплементу в активації запалення та антимікробному захисті. Комплемент. його компоненти. Класичний, традиційний і лектиновий шляхи активації комплементу. Основні функції системи комплементу.

Антигени, їх основні властивості. Визначення антигену. Імунізація. Вакцинація. Повні і неповні антигени, антигенність та імуногенність Класифікація антигенів за генетичною чужерідністю. Основні властивості антигенів. Хімічна природа антигенів, макромолекулярність, імуногенність різних класів біополімерів. Епітоп або антигенна детермінанта. Взаємодія антиген-антитіло. Ад’юванти.

Антитіла: структура та функції. Особливості структурної організації антитіла: типи важких та легких ланцюгів, домени, активний центр, третинна структура білкових ланцюгів, протеолітичні фрагменти антитіла. Будова активного центру антитіла, варіабельні та гіперваріабельні ділянки. Особливості структури і МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН функції антитіл різних класів.

Розпізнавання антигенів в адаптивному імунітеті. Рецептори системи специфічного захисту (антитіла та рецептори В- і Т-клітин). Антиген розпізнавальний рецептор В-лімфоцитів. Подібність та відмінність Т- та В-клітинних рецепторів. Антигенрозпізнавання у Т-лімфоцитів. Роль цитокінових сигналів в активації лімфоцитів.

Біологічна роль системи головного комплексу гістосумісності. Фази імуннної відповіді. Презентація антигенних пептидів. Роль молекул головного комплексу гістосумісності в представленні антигенів. Генетична організація локусу генів системи гістосумісності миші і людини. Будова молекул МНС 1 та 2 класу. Особливості структури та розпізнавання ендогенних та екзогенних антигенів. Функції молекул МНС 1та 2 класів. Основні етапи процесингу і презентації ендогенних та МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН екзогенних антигенів, шляхи біосинтезу МНС І і ІІ -го класу.

Специфічна імунна відповідь. Молекулярні механізми активації лімфоцитів. Цитокіни. Регуляторні Т-клітини: Т-хелпери 1 та 2 типу. Особливості активації Т-кілерних клітин. Активація цитотоксичних лімфоцитів. Активація В-клітин (Т-залежна і Т-незалежна). Утворення зародкових центрів лімфатичних фолікулів. Процеси, що проходять в зародкових центрах : переключення ізотипів антитіл, соматичний гіпермутагенез та позитивна селекція В-клітин на фолікулярних дендритних клітинах, утворення плазматичних клітин та клітин пам’яті. Ефекторні реакції клітинного і гуморального імунітету. Засоби елімінації антигену. Механізми утворення клітин пам’яті. Динамікапервинної та вторинної імунної відповіді.

Прояви імунітету: протиінфекційний, протипухлинний, трансплантаційний імунітет Протиінфекційний МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН імунітет. Особливості формування імунної відповіді при бактеріальних і вірусних інфекціях, протективна роль антитіл і ефекторних лімфоцитів в захисті від інфекцій.

Захист організму від пухлин, роль природних та адаптивних механізмів контролю антигенного гомеостазу. Шляхи уникнення пухлинами імунного нагляду. Трансплантаційний імунітет. Шляхи подолання тканинної несумісності донор–реципієнт. Імунопатологічні реакції та їх роль в розвитку захворювань людини: алергічні реакції (4 типи), автоімунні хвороби, імунодефіцити (первинні і вторинні). Імунодіагностика. Імунотерапія. Вакцини і сироватки.

Рекомендована література

1. Шарова И.Х. Зоология беспозвоночных: Учеб. для студ. высш. учебн. заведений – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2002.

2. Щербак Г.Й., Царичкова Д.Б., Вервес Ю.Г. Зоологія безхребетних: Підручн. у 3-х томах. – Либідь МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН, 1995.

3. Н.П. Наумов, Н.Н. Карташев. Зоология позвоночных ( I, II часть). Москва, "Высшая школа", 1979.

4. В.М. Константинов, С.П. Наумов, С.П. Шаталова. Зоология позвоночных. Москва. Изд. "Академия", 2000.

5. Белоусов Л.В., Гаразян К.Г. Биология индивидуального развития животных. Москва – 1983.

6. Станек И. Эмбриология человека. Братислава, 1977.

7. Степановских А.С. Общая экология. Москва, 2000.

8. Закон України " Про природно-заповідний фонд України" від 16 червня 1992 р.

9. Екологічне законодавство України.(Збірник нормативних актів, судової та арбітражної практики). Кн.ІІ. Одеса Латстар, 2001.

10. Константинов А.С. Общая гидробиология. – М.: Высшая школа., 1986.

11. Романенко В.Д. Основы гидроэкологии. – К.: Генеза, 2004.

12. Шубникова Е.А. Функциональная морфология тканей. – М.: Изд МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН-во МГУ, 1981.

13. Гістологія: учебник/ Ю.И. Афанасьєв, Н.А. Юрина, Е.Ф. Котовский и др.; Под ред. Ю.И.Афанасьева, Н.А. Юриной. – М.: Медицина, 2002.

14. Физиология человека / Под ред. Г.И. Косицкого.- М.: Медицина, 1985.

15. Физиология человека / Под ред. В.М. Покровского, Г.Ф. Коротько, М.: Медицина, 1997.

16. Анатомия человека (Под ред. Сапина М.Р.) т.1, 2. – М.: «Медицина», 1987, 1993.

17. Коляденко Г.І. Анатомія людини. – Київ: «Либідь», 2001.

18. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека - М.: «Медицина», 1972. – Т. 1,2,3.

19. Тоцький В. М. Генетика. Видання третє, виправлене та доповнене. Одеса: Астропринт, 2008.

20. Инге-Вечтомов С. Г. Генетика с основами селекции / С. Г. Инге-Вечтомов М.: Высшая школа, 1989. 21. Молекулярная биология МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН клетки: в 3 – х т. / Албертс Б., Брей Д., Льюис Дж и др. - [ред. акад. Г. П. Георгиев и д-р биол. наук. Ю. С. Ченцов]. - Т. 2. - М.: Мир., 1994. 22. Сингер М., Берг П. Гены и геномы: В 2-х т. / Пер. с англ. Е. А. Кабановой, А. А. Лушниковой, под ред. Н. К. Янковского / М. Сингер, П. Берг. – М.: Мир, 1998. – Т. 2. 23. Ченців Ю.С. Общая цитология: Учебник. - 2-е издание. – М.: Изд-во Московского ун-та, 1984. 24. Заварзін А.А., Харазова А. Д. Основы общей цитологии: Учебное пособие. – Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1982. 25. Мусієнко М.М. Фізіологія рослин.- К., 2001, 2005. 26. Полевой В.В МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН. Физиология растений.- М., 1989. 27. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф.Биологическая химия: Учебник. – 3 –е изд., перераб. и доп – М.: Медицина, 1998. 28. Костюк И.Н. и др. Биофизика: Учебное пособие. – Киев: Вища школа, 1988. 29. Гродзинський Д.М. Радіобіологія: Підручник. – 2–ге вид. – К.: Либідь, 2001. 30. Шлегель Г. Общая микробиология. - М., 1987. 31. Пирог Т.П. Загальна мікробіологія. – Київ.: НУХТ. – 2004. 32. Медицинская микробиология /Под. ред акад. РАМН В.И.Покровского, проф. О.К. Поздеева. М.: ГЭОТАР Медицина, 1999. 33. Ройт А. Иммунология.- М.: Мир, 2000.

Декан

біологічного факультету

доцент В.В. Заморов


documentaxncieb.html
documentaxncpoj.html
documentaxncwyr.html
documentaxndeiz.html
documentaxndlth.html
Документ МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН